Творча робота з проблеми




Зміст
І. Гра – як засіб ефективного навчання молодших школярів.
ІІ. Розвивальні ігри на уроках математики.

          III. Література.
I. Гра - як засіб ефективного навчання молодших школярів
Гра – це іскорка, що запалює вогник
допитливості й любові до знань.
                              В. Сухомлинський.
Гра займає особливе місце в процесі навчання молодших школярів. Через гру діти пізнають світ, знайомляться з важливими поняттями, які їм знадобляться в майбутньому.
А. Макаренко говорив: « Гра має велике значення в житті дитини. Має те саме значення, яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина у грі, така у багатьох випадках вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все у грі».
Розвивальні ігри мають зв’язок із життям, вони сприяють формуванню особистості. Гра – це самостійна діяльність, у якій діти вперше вступають у спілкування з ровесниками, їх об’єднує єдина мета і досягнення, спільні інтереси та переживання.
Гру називають восьмим чудом світу, джерелом радості, королевою дитинства.
Гра в початкових класах, а також сучасні ігрові технології є одним з найефективніших шляхів удосконалення уроку. Дидактичні ігри спрямовані на поглиблення та удосконалення знань, умінь і навичок учнів. Це дає можливість використовувати їх під час пояснення нового матеріалу, для його закріплення й повторення, перевірки засвоєного.
У    процесі    ігор,    особливо    дидактичних,    у    дітей
розвиваються :
  • самостійність у мисленні;
  • творчі задатки;
  • кмітливість і винахідливість;
  • життєва активність;
  • відповідальність;
  • колективна дисципліна;
  • наполегливість і цілеспрямованість.
Отже, гра для дитини – супутник життя.
«Дитина, граючи, живе, і живучи, грає»
                                                                 (Лубенець Т.)
II. Розвивальні ігри на уроках математики
Ефективними засобами пробудження живого інтересу до вивчення  предмету математики в початкових класах поряд з іншими методами є розвивальні ігри. Гра переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язання навчального завдання. Вона спонукає учнів до виконання більшої кількості різних завдань, сприяє більш свідомому, ґрунтовному засвоєнню знань, умінь і навичок. Застосування ігор на уроці математики допомагає вчителю урізноманітнити роботу учнів, зняти напруження від звичайної навчальної діяльності, переключити увагу школярів.
Використовуючи ігровий метод навчання, необхідно дотримуватись таких основних вимог:
  • ігрове завдання має збігатися з навчальним;
  • зміст має бути посильним для кожної дитини;
  • підсумок гри має бути чітким і справедливим.
Зі своєї практики я роблю висновки, що гра дуже подобається  дітям.
По- перше, вона дарує дітям  радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття та вогник творчості. По-друге, вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.
Подача нового матеріалу в ігровій формі, з наступним проведенням практичної роботи, дає кращі результати, ніж традиційна форма викладу. В ситуації дидактичної гри дитина засвоює   програмовий    матеріал    успішніше    і    засвоєння
відбувається без особливого напруження, ніби само собою.
Перед використанням гри на уроці математики я добре обмірковую участь і  ролі лідерів і малоактивних дітей. Адже гра є гарним засобом виховання волі. Саме в грі проявляється бажання добровільно, з власної ініціативи підкорятися різноманітним вимогам. Цінність ігрової діяльності я бачу і в тому, що вона володіє найбільшими можливостями для формування дитячого колективу, дозволяє дітям самостійно  вступити в ті чи інші форми спілкування. Ігри готують дітей до подолання навчальних труднощів, забезпечують успіх в іграх більшої складності.
Перед початком математичної гри обов’язково потрібно поставити мету, а в кінці зробити висновок. Ігри можна урізноманітнювати загадками, кросвордами, ребусами і т.д.
Мій власний досвід свідчить про те, що які б педагогічні технології ми не впроваджували в практику, досягнення та результат діяльності можна отримати, лише зацікавивши учнів на уроці. І саме тут мені допомагають ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі – це перша можливість проявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.
Наведу приклади розвивальних ігор, які я використовую у своїй практиці.
Гра «Де дзвенить дзвіночок?»
Одній дитині зав’язують очі хустинкою. Друга дитина ходить з дзвіночком по класній кімнаті і подзвонює ним у різних місцях. Перша відгадує, де подзвонили, називаючи місце звуку   відносно   себе:    «Подзвонили праворуч    від    мене»,
«Подзвонили зліва від мене» і т.д. Той , хто після умовної кількості дзвінків жодного разу не помилився, отримує дзвіночок і займає місце свого попередника.
Гра «Навпаки»
Учитель називає якесь слово, що характеризує напрямок руху або просторові відношення між предметами, а викликаний учень повинен сказати слово, протилежне за значенням. Гра повинна проходити у швидкому темпі. «Верхній – нижній, ліворуч – праворуч, спереду – ззаду, перший – останній».
Гра «Не скажу»
Учні рахують від 30 до 60 по одному, але замість чисел, що діляться на 5 , вони говорять «не скажу». Ці числа вчитель записує на дошці. 30, 35, 40. 45 і т.д.
Гра «День – ніч»
Учитель тихо промовляє «Ніч», - діти закривають очі й кладуть голови на парти. Учитель пропонує завдання. Діти думають. Учитель говорить «День» - діти прокидаються і відповідають, піднявши руки.
Гра «Знайди помилку»
На дошці можна зробити записи і запропонувати учням знайти в них помилки.




Гра “Естафета»
Клас ділиться на дві команди. На дошці записано стільки прикладів, скільки учнів присутніх на уроці. Приклади містять табличне множення і ділення, додавання та віднімання в межах 100. За сигналом перші учні виходять до дошки, записують відповідь і передають крейду іншому. Якщо учень бачить помилку гравця своєї команди він може виправити неправильну відповідь, коли прийде його черга. Після розв’язування всіх прикладів перевіряється правильність виконання завдань і визначаються переможці.
Гра «Віднови числа»
Вчитель каже: «На снігу сорока розклала приклади, але повіяв вітерець і частину прикладів засипало сніжком. Допоможіть сороці відновити приклади».
..+2=4              ..+3=6          ..+4=6
..+2=5              ..+1=4          ..+1=5
Гра- естафета  «Заселіть числові будиночки».
Учні кожного ряду виходять і записують відповідні числа у числові будиночки. Перемагає той ряд, в якому учні швидко і правильно записали потрібні числа.


                                                               
    


Гра «Потяг»
Зміст гри. Учитель по черзі викликає до дошки учнів. Кожен з них, виконуючи роль вагона, називає свій номер. Перший викликаний  учень говорить: «Я – перший вагон». Другий учень виконує роль другого вагона, він називає свій порядковий номер і т.д. Потім діти повертаються в другу сторону – останній вагон стає першим. Діти називають свої порядкові номери справа наліво.
Гра «Будь уважний»
Скільки лапок у вовків? (4)
Скільки в мишки є хвостів?(1)
Скільки вушок у зайців?(2)
Скільки пальців на руці?(5)
Скільки крил є у лисиці?(Ніскільки)
Скільки в теремі криниць? (Ніскільки)
Скільки жаб літає в небі? (Ніскільки)
Скільки хвостиків у тебе? (Жарт)
Гра «Знайди сусідів»
  • На дошці – таблиці з геометричними фігурами:


Учні викладають картки з потрібними цифрами.
Гра «Що змінилося?»
Учитель ставить на столі 5 іграшок: заєць, ведмідь, вовк, лисиця,їжак. Учні називають : перший – заєць, другий – ведмідь і
т. д. Потім учні заплющують очі, а вчитель переставляє іграшки місцями. Учні розплющують очі і розповідають, що змінилося.
Гра «Що зайве»


- Яка фігура зайва?(трикутник)
-Який порядковий номер вона має? (П’ятий)
Гра «Цікаві квадрати»
Потрібно знайти суму чисел по діагоналі. Потім вставити  у порожні клітинки такі числа, щоб  сума їх чисел  дорівнювала числу по діагоналі.
4


    
5


1
6
4


9
5



6
Гра «Листоноша»
Учитель роздає 5 учням однакову кількість «листів» (картки із записаними прикладами). У дітей, які сидять за партами, в руках картки з номерами будинків (від 1 до 10). Кожен листоноша повинен розв’язати приклади. Відповіді збігаються з номерами будинків. Завдання: швидко та без помилок рознести листи за призначенням. Переможцю можна вручити медаль або емблему «Кращий листоноша».
Гра «Кожній іграшці – своє місце»
Дошка поділена на три частини, на кожній записані цифри. Учням  роздають  зображення  іграшок,  на  яких  закріплено
картинки з прикладами. Необхідно розв’язати приклади. Кожна відповідь – записана на дошці цифра, на місце якої прикріплюють ту чи іншу іграшку.
Гра « Склади приклад»
Учитель роздає дітям картки з числами. Він називає добуток множення, а діти, в яких є відповідні картки, повинні стати разом, щоб склався приклад на множення.
Гра «Мікрофон»
Один учень називає приклад, а інший відповідь до нього.
Гра «Відгадай приклад»
Учні працюють із сигнальними картками. Вчитель називає відповідь якогось прикладу на множення числа 2, діти повинні підняти дві сигнальні картки із числами, які є множниками.
Гра «Телеграф»
Учитель видає дітям, що сидять за першими партами, картки, на яких записані числа 2, 3, 4 і показує таку схему:




  Учні кожного ряду по черзі виконують дії за схемою і передають аркуш паперу, які сидять за ними. Ці учні мають перевірити записаний приклад, записати й обчислити свій приклад. Переможе той ряд, який першим запише правильні відповіді в таблицю.
Гра «Ряд – переможець»
Мета: формувати навички табличного множення
Школярі обирають із кожного ряду по двоє учнів. Ці діти стоять навпроти свого ряду, а інші учні по черзі швидко пропонують їм розв’язати приклади на множення і ділення. Підраховують, хто більше правильно  розв’язав прикладів. Під час підбиття підсумків ряд – переможець підводиться і плескає в долоні.
Гра «Математична зарядка»
Мета: перевірити рівень знань табличного множення і ділення.
Гравці обох команд шикуються в дві шеренги. Ведучий називає різні числа. Якщо число ділиться на 4, гравці підводять праву руку, а якщо ділиться на 5 – присідають. Гравець, який припустився помилки, залишає гру. Конкурс завершується, коли названі всі числа: 8, 10, 12, 15, 16, 24, 25, 28, 30, 32, 36, 45, 50.
Виграє та команда, яка має більшу кількість балів, адже кожен гравець приносить по одному балу.
Гра «Знайди пару»
Мета: перевірити рівень засвоєних учнями навичок табличного множення і ділення.
Для проведення гри команди шикуються у дві шеренги. Гравці прикріплюють на грудях таблички з числами
2, 3, 4, 5. 6, 7, 8, 9. Перед кожною командою ставлять два стільці. Вчитель називає будь – яке число, що є добутком двох одноцифрових чисел.
Учні із кожної команди. Які мають номери 5 і 3. Вибігають і сідають на стільці. За кожне правильно виконане завдання пара, яка швидше і правильно виконала завдання, отримає 1 бал.
Гра « Забий гол»
Мета: формувати навички табличного множення.
На дошці - запис:
5               72:8                       18:6              6
4               18:9                       45:9              9
2               36:6                       49:7              3
8               28:7                       24:3              7
Двоє учнів із крейдою в руках водночас починають розв’язувати по стовпчику прикладів. Відповіді записані в обох «воротах» не за порядком. Учень повинен знайти в певних «воротах» відповіді до своїх прикладів і провести крейдою стрілку від кожного прикладу до його відповіді. Хто швидше «заб’є» всі  чотири «голи», той і виграв.
Таким чином, використання ігор на уроках математики стає важливим засобом розвитку інтересу до вивчення цього предмету і дає можливість більш об’єктивно оцінити знання і вміння учнів з даної теми.
Щоб та сама гра не набридала, через певний час треба вносити у неї деякі зміни, ускладнювати завдання, враховуючи засвоєний матеріал, індивідуальні особливості молодших школярів.
 
IV. Література
  1. Бакан Н. В., Шост Н. Б.
Уроки математики. 4 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 320 с.
ISBN  966 – 692 – 415 – 3
  1. Богданович М. В.
Математика : Підруч. для 4 кл. – К.: Освіта, 2004. – 159 с.
ІSBN 966 – 04 – 03 – Х.
  1. Богданович М. В. та ін.
Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник/ М. В. Богданович, М. В. Козак, Я. А. Король. К.: А. С. К., 1999. _ 352 с. : іл.
ISBN 966 – 539 – 165 – 8
  1. Програми для середньої загальноосвітньої школи.
    1 – 4 класи . К.: “ Початкова школа”. – 2006. – 132 с.
  1. Стребна О. В., Соценко А. О.
Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи, - Х.: ВГ “ Основа”, 2005 р.


books

 







 
 
Скарбничка
ЗМІСТ
І. Вступ
4
ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних знань, умінь і навичок.
5
1. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку.
5
2. Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні.
6
3. Гра – один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до математичних знань.
7
4. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики.
8
5. Завдання вчителя при підготовці і проведення ігор.
8
6. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках.
    10
7.Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність.                                           
11
8.Ігрові ситуації на нестандартних уроках.
13
ІІІ. Значення методу гри в реалізації освітньої, розвиваючої та виховної функції навчально-виховного процесу.
15
ІV. Висновок.                                                                            
18
    Список використаної літератури
       Додатки                                                                                           
32


І. Вступ
Ефективне викладення математики в початкових класах не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з математики, а й навчитися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти зв’язок між математичними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися математичною мовою. Засвоєння основ математики в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки.
Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матеріалу.
Здобуті учнями міцні знання перетворюються в переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки. Отже вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів. Підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями й навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності.


ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних знань, умінь і навичок.
1. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку.
Гра – це величезне світле вікно через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Ігри можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання певних явищ і закономірностей, крім них, які містять зв’язки та стосунки між людьми. Сюжетні ігри характеризуються тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування. Вони поділяються на виробничі й тренінгові.
Виробничі ігри, у свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові. Останні є синтезом двох попередніх (імітаційних і рольових), вони найбільш ефективні в навчанні, однак і найбільше складні. Для проведення ділових ігор потрібний певний досвід, який можна набути у навчальних іграх інших видів.
Щодо рольових відношень у сюжетних іграх, то їх прийнято ділити на симетричні й асиметричні. При симетричних рольових відношеннях комуні канти (учасники гри) виступають носіями однієї соціальної ролі, наприклад: брат – сестра, учень – учень, вчитель – вчитель. Ситуації такого спілкування спрямовані на розвиток умінь будувати взаємовідносини з носієм ідентичної ролі, обговорювати і вирішувати проблеми в межах загального соціального контексту.
Асиметричні відношення спостерігаються тоді, коли учасники спілкування різняться між собою соціальними ознаками. Наприклад, учень – учитель, учень-учень (якщо вони належать до різних вікових груп).
Асиметричні відношення впливають і на мовну поведінку відносно до ролі та статусу партнера. Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоції. Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, його змісту, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом.
2. Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А.Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – “радістю творчою”, “радістю перемоги”.
В.Сухомлинський писав: “ . у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.
3. Гра – один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до математичних знань.
Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, колективізму.
Граючись, діти вчитимуться лічити, розв’язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх.
Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов’язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування цих самих прикладів у процесі гри “Хто швидше?” стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, знає.
4. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики.
Дидактичні ігри на уроках математики можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування обчислювальних, графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання.
Дидактичні ігри добираються відповідно до програми. В іграх математичного змісту ставляться конкретні завдання. Так, якщо на уроці учні повинні ознайомитися з принципом утворенням будь-якого числа, то й дидактична гра підпорядковується цій меті, сприяючи розв’язуванню поставленого завдання.
У дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз й синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати своє думку в зв’язній і зрозумілій формі, використовуючи математичну термінологію.
5. Завдання вчителя при підготовці і проведенні ігор.
Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов’язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямовувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання. учитель надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власне ігровий задум, який спонукає учнів до гри, і є основою ігрової ситуації. Через ігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з’являється особиста зацікавленість, виникає й активність і творчі думки, і дії, і переживання за себе. Команду чи весь колектив – усе без чого не можлива ігрова діяльність.
Готуючись до уроків, учитель має заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, контроль, підведення підсумків і оцінювання.
Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага набридає одноманітність. Тому гра повинна ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.
Гру можна пропонувати на початку уроку. Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Проте слід пам’ятати, що окремі ігри занадто збуджують емоції дітей, надовго відвертають їхню увагу від основної мети уроку. Адже діти в цьому віці не вміють керувати своїми емоціями, переключати увагу, зосереджуватись у потрібні моменти. Тому ігри пов’язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку.
6. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках.
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:
1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету, її кінцевий результат, послідовність дій).
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3.  Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).
Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.
7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність.
Оскільки гра має проводитись систематично вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:
  • 1. Доцільно створити умови для проведення постійних ігор – змагань між учнями, що сидять на різних рядах парт, і для індивідуальних ігор.
  • 2. Підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор.
  • 3. Продумати, де зберігати ігровий матеріал. Для індивідуальних ігор, що проводитимуться між учнями кожної парти, мішечки целофанові або ящички учнів з підписаними прізвищами можна зберігати в класі і роздавати потрібний матеріал перед уроком.
  • 4. Ігровий матеріал у ящиках і кульках має бути чітко систематизований і згрупований так, щоб ним було зручно користуватися. Для зручності конверти слід підписати або зверху наклеїти зображення матеріалу, що міститься в конверті. Іграшки, різноманітні предмети зручно зберігати в невеличких целофанових мішечках.
  • 5. Доцільно розсадити учнів так, що за кожною партою сидів один учень “сильний”, а другий – “слабкий”. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються “сильнішими”.
  • 6. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри. Загальні правила мають бути єдиним для всіх ігор. Щоб в учнів поступово виробився стереотип. Крім того, зміст гри, її форма повинні бути доступними, посильними для учнів.
У грі повинні брати участь всі учні класу. Тому завдання треба добирати короткі, посильні, розраховуючи на відповіді всіх учнів класу.
Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи їх так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес.
Загальні правила для учнів в процесі ігор можна сформулювати так:
1. Уважно слухай і запам’ятовуй хід гри, необхідні дії, їх послідовність.
2. Пам’ятай – успіх залежить від чіткого усвідомлення кінцевої мети, передбаченого грою результату гри. Не поспішай розпочати гру, не дослухавши до кінця вказівки вчителя. Поспіх часто призводить до грубих помилок, зайвих непотрібних дій.
3. Уважно слухай відповідь товариша, щоб у разі потреби виправити або доповнити його.
4. Додержуй своєї черги, не заважай товаришам, не роби зайвих рухів, дій, будь дисциплінованим.
5. Чесно визнай свою помилку, якщо товариші довели, що ти неправий.
6. Не хитруй, не шукай легкого нечесного шляху для перемоги. Цим ми підводимо товаришів і втрачаємо свій авторитет. Поважають лише чесних, справедливих, принципових.
Важливо, щоб не лише вчитель, а й учні слідували за чесністю дій в грі. Ігровий матеріал для змагань між рядами:
1. Набірні полотна.
2. Полички для іграшок.
3. Картинки з цифрами і знаками.
4. Картки із записами прикладів.
5. Трафарети, картки, іграшки та різні предмети, що мають геометричну форму.
6.  Таблиці.
8. Ігрові ситуації на нестандартних уроках.
Одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є використання елементів гри у процесі навчання, зокрема під час проведення нестандартних уроків: урок - казка, урок - аукціон знань, урок - КВК, урок-концерт та інші.
Опитування учнів, котрі брали участь у таких заняттях показує, що переважна більшість їх дає їм позитивну оцінку. Щодо вчителів, то можна зустрітися з протилежними поглядами: одні з них вважають такі заняття недоцільними, оскільки вони не дають змоги повною мірою розв’язувати основні освітні завдання, інші, навпаки, схвально ставляться до проведення занять з елементами гри, запевняють, що зростає активізація пізнавальної діяльності учнів, реалізуються принципи гуманізації та гуманітаризації у навчанні математики.
На мою думку, погляди першої групи вчителів визначаються необхідністю з методичними розробками з даного питання і постійною нестачею часу для режисури дидактичних ігор.


ІІІ. Значення методу гри в реалізації освітньої, розвиваючої та виховної функції навчально-виховного процесу.
У дитячі роки грає основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі діти і підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного.
Гра дарує щохвилинну радість, задоволення актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються й закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджувалися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Найсуттєвішими для вчителя будь-якого предмета на наш погляд є такі питання:
а) визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуваннями дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;
г) вимоги до змісту ігрових діяльності у світлі ідей розвивального навчання;
д) передбачення способі стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.
Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості.
Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюються доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на вік учнів, добираючи ігри, які були б їм цікаві і зрозумілі.
Вікторина. Її ще називають грою переможців. У ній змагаються, щоб швидше й повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.
Процес створення гри містить ряд етапів:
а) вибір теми гри;
б) визначення теми й завдань гри;
в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).
Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:
а) ігри мають відповідати навчальній програмі;
б) ігрові завдання мають бути не надто легкими проте й не дуже складними;
в) відповідність гри віковим особливостям учнів;
г) різноманітність ігор;
д) залучення до ігор учнів усього класу.
У навчальних іграх немає тих хто програв або виграв, тут виграють всі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.
Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:
1. Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знать тему.
2. Недоцільно впроваджувати гру на заліках та іспитах, якщо вони не використовувались у процесі навчання.
3. Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.


V. Висновок
Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.
Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності . З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.
У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.
Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків.  Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
Додатки
Цікаві дії
Учням пропонують записати трицифрове число (наприклад 168) і прочитати його навпаки (861), виконати віднімання (861 - 168 = 693). Прочитати утворений результат навпаки (396). Знайти суму двох останніх чисел (693 + 396 = 1089). Результат можна сказати заздалегідь, тому що будь-яке інше число, а не 432, привести того ж результату, якщо лише дві крайні цифри різні. (Наприклад: 154; 461; 451 - 154 = 297; 792; 297 = 972 1089).
Футбол
Клас ділиться на дві команди. Учень з першої команди називає довільний приклад і вказує учня з другої команди, який буде відповідати. Якщо відповідь правильна, то гравець, який відбив "удар", дає завдання першій команді. Якщо відповідь неправильна то "нападаюча" команда дає правильну відповідь і хором говорить "Гол". Учень, якого викликали, може звернутись за допомогою до одного з членів своєї команди. Перемагає команда, яка заб`є більше "голів".
Естафета
Для гри клас ділять на дві команди. На дошці записано стільки прикладів, скільки є учнів. Приклади містять табличне множення і ділення, додавання та віднімання в межах 100. За сигналом перші учні виходять до дошки, розв`язують перші приклади, записують і швидко передають крейду наступним гравцям, які розв`язують наступні приклади і т.д. Якщо учень бачить помилку гравця своєї команди, то коли до нього дійде черга, він може виправити неправильну відповідь і записати правильну. Після розв`язування всіх прикладів, я перевіряю правильність виконання завдань "суперниками" і визначаю команду-переможця.
Половина третина, четвертина
На дошці зображені три кола, поділені на рівні частини: на 2,3,4.
Ведучий показує на число більше кола, а учні повинні назвати таке число, яке одержать в результаті ділення показаного числа на стільки, на скільки частин поділене коло.
Наприклад. Ведучий показав число 27, яке стоїть біля кола, поділеного на три рівні частини. Отже, учні повинні назвати число: 27:3=9, тобто число 9.
Визнач маршрут літака
Учитель викликає до дошки трьох учнів (пілотів) із кожного ряду (команди). Вони ведуть літак по наміченому маршруту, який зашифрований прикладами, до яких дані три відповіді, одна з них правильна, інші - невірні. Пілоти повинні визначити маршрут правильно, показати стрілками правильний шлях, розв`язуючи приклади знизу догори. Кожна команда допомагає своєму командиру правильно вибрати шлях руху літака, якщо командир помиляється. В кінці гри називаються командирами ті учні, які зуміли правильно провести літак по наміченому курсу.
Хто більше збере ягід?
На картках із зображенням ягід на зворотній стороні написані завдання. Учні, обчислюючи їх записують відповіді на дошці, а картки складають на купку. Коли всі завдання виконані, перевіряється правильність їх обчислень і підводиться підсумок: у кого більше зібрано ягід, той і переможець.
Поспішай, не помились
Ведучий називає будь-яке число, а учень, якого викликали до дошки,  повинен назвати число в 10 разів більше, наступний з ним в 100 разів більше, а наступний  в 1000 разів більше.
Наприклад,  вчитель називає число 510, далі 5100, наступний 51000. за кожну правильну відповідь учні отримують бал. Виграє та команда, яка набере найбільшу кількість балів.
Гра "Назви число"
Дітей ділимо на 2 команди і шикуємо у два ряди. Вчитель називає одноцифрове число, таблиця множення якого вивчається, наприклад, 4. Учні кожної команди по черзі називають числа — результати множення 4 на 2, 3, 4, 5 і так далі, виступаючи щоразу на крок уперед. За кожний "правильний крок" учень одержує очко.
За даним прикладом називають числа: 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.
Виграє команда, яка в сумі набере найбільше очок.
Гра "Допоможи їжачкові перезимувати"
На фланелографі малюнок їжачка. Допоможемо їжачкові перезимувати, назбиравши якомога більше яблук, грибочків. На малюнках написані приклади. Хто обчислив правильно, кладе їжачкові на голочки яблука, грибочки.
Гра "Математичні потяги"
Дітям пропонується на фланелографі модель потягу і карточки. Вони обчислюють приклади і ставлять картки у той вагон, номер якого співпадає з числом, що є результатом обчислення даного прикладу.




Список використаної літератури
1. Морокішко Є.П., Чепелєв В.І. Математичні ігри // Позакласна робота з арифметики.
2. Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” (Київ “Освіта” 1993 р.).
3. Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. (Київ 1989 р.)
4. Т.Машков А.М. Математична мозаїка” // Початкова школа – 1994 р. № 6 (Київ “Освіта” – с.33.
5. Сухіна Л.А., Герасимчук Н.М., головна Г.А. Математичний ярмарок. // Початкова школа – 1994 - №1- с.16 (Київ “освіта”.
6. Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа – 1996 . - № 9. – с. 27 (Київ “Освіта”).
7. Кияниця О.М. Урок математики в 1 класі // Початкова школа – 1996.- № 11 – с. 26. (Київ “Освіта”).
8. Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри //Початкова школа – 1997. - № 6 – с. 22 (Київ “Педагогічна думка”).
9. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа – 1997. - № 9 – с.18 (Київ “Педагогічна думка”).





Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)